Ріма Джуффалі, уродженка країни високих дюн – Саудівської Аравії, – переходячи від фінансової стратегії до керування гоночним автомобілем, накреслила нонконформістську траєкторію в ешелонах автоспорту, де домінують чоловіки. Спочатку її як ентузіастку приваблював високооктановий світ, але прозріння прийшло не серед ревучих двигунів Формули-1, а на легендарних перегонах у Ле-Мані, де гладіатори-аматори змагаються за славу поряд із досвідченими професіоналами.
Використовуючи юнацьку зухвалість студентських років і озброївшись лише скромним Mini Cooper своєї сестри, Джуффалі кинулася в горнило автоспорту не просто як стрибок віри – це була впевнена заява про те, що саудівська жінка може прийняти швидкість, конкуренцію і саму суть перегонів. Її рішучість не була просто дитячою забавкою; це було прагнення до пристрасті, що глибоко резонувало з корінням її предків і сучасними прагненнями.
Долаючи перешкоди, звичайні для жінок на її батьківщині, шлях Джуффалі до перегонів вимагав не лише таланту, але й наполегливості. Обираючи шлях, сповнений бюрократичних лабіринтів, вона перейшла від кар’єри у фінансовій сфері, використовуючи історичні послаблення заборони на водіння в її країні, які дали поштовх, необхідний для прискорення з нуля до гоночних швидкостей.
Під наставництвом Сьюзі Вольфф, яка сама була першопрохідцем у сфері автоспорту, Джуффалі перейняла мудрість, яку їй передала легенда автоспорту, зокрема, в гоночній школі Вінфілда у Франції – жест, який зробив її кар’єру сміливішою і трохи зухвалішою.
Продовжуючи прокладати нові шляхи, Джуффалі парадоксально спостерігала за своєю роллю крізь призму молодості, описуючи себе як “чотирирічного гонщика”, незважаючи на свій дорослий набіг на перегони – вузол її свіжої, але швидкозростаючої кар’єри на треку. Її розповідь переплітається з участю в різних чемпіонатах, кульмінацією яких стало заснування власної команди, а також участь у найвищому випробуванні на витривалість – “24 годинах Дубаю“.
Проте в алхімії амбіцій і реальності Джуффалі знайшла унікальну мету. Відмовившись від традиційного наративу гонитви за місцем у Формулі-1, вона спрямовує свою енергію на підвищення статусу саудівських талантів як у своїй країні, так і на світовій гоночній арені. Створення Академії Формули-1 як платформи відкриває перспективи для таких, як Джуффалі, які не лише прагнуть досягти вершини Формули-1, але й є першопрохідцями у розвитку автоспорту в своїх країнах.
У центрі уваги Академії Формули-1 в її рідній Джидді, Джуффалі прагне не лише першою перетнути картатий прапор, але й стати маяком для саудівських гонщиків-початківців. Вона знає силу представництва, вплив моменту “побачити, щоб повірити” – бачення, яке не просто женеться за подіумами, а розширює горизонти для незліченної кількості людей, які йдуть за нею по п’єдесталу.
Коли вона готується до дебютних перегонів, посідаючи чотирнадцяте місце на стартовій решітці, вона розуміє, що це не просто перегони за очками, а змагання за переосмислення своїх можливостей. Для Ріми Джуффалі гоночна траса – це більше, ніж асфальт і шини; це полотно, на якому куються новаторські наративи, а перешкоди залишаються у дзеркалі заднього виду. У літописі автоспорту розділ Джуффалі є свідченням вічного прислів’я: якщо ти наважуєшся уявити, ти наважуєшся досягти.
(Чільне фото: Alex Pantling/Formula One via Getty Images)
🔗 https://theathletic.com/5324398/2024/03/08/reema-juffali-f1-academy-saudi-arabia/
